Свою першу персональну виставку в Києві скульптор Денис Шиманський назвав Залежність. Представник Нової львівської скульптури вибрав метафоричну форму нестійких, небезпечних ситуацій, які він створює за допомогою керамічних голів і клинів – для точної характеристики сьогоднішнього вразливого часу, та зокрема подій в Україні.

На межі. Баланс. Крайність. Залежність. Стабільність. Опора/підпора. Простота. Крихкість. Підтримка. Паралельність. Резистивність, - слова в нотатнику автора які він згадує поруч з ескізами майбутніх скульптур. Навколо цих слів вибудовується прийом і ідея виставки.

У двох виставкових залах та терасі розміщено об'єкти, які сконструйовані за принципом знаходження стійкості і балансу. Стилізовані, спрощені шамотні голови є головними героями проєкту. Відносну стійкість голів забезпечують теракотові клини різних розмірів і конструкцій.

Залежність – це перш за все відчуття гостроти простору. Це гра з нашим страхом і можливістю перебування в одному об'ємі з «небезпечним мистецтвом» яке не дозволяє нам розслабитись і бути неуважними. Один невірний рух і все може бути зруйноване, розбите, скалічене. Скульптор ризикує втратити результат своєї праці та свідомо виступає провокатором, автором і режисером такої ситуації.