В арт-центрі Павла Гудімова була проведена персональна виставка львівського художника Ігоря Яновича.

Його називають «одним з найкращих нефігуративістів України» та «метром вітчизняного неоавангарду». Кераміст за освітою, він ретельно працює з фактурою, активно експериментуючи з матеріалами таким чином, що в його переважно монохромних – сіро-чорних – творах грає, власне, сама поверхня.

Ігор Янович:

«Матерія ні з чого не виникає і нікуди не зникає, вона тільки змінює свою форму, переходячи з одного стану в інший…» Ця цитата зі старого шкільного підручника була імпульсом, поштовхом до створення нового циклу робіт. Виник асоціативний ланцюжок: матерія – простір – час – життя – смерть, матерія – свідомість. Вічна, загадкова субстанція, яка визначає ВСЕ, присутня в більш тонких формах свідомості та психіки. Світ природи (матерії) і світ свідомості постають в нерозривній єдності та взаємодії. І в середині цієї взаємодії – світ людських емоцій, відчуження, руйнації, світ народження та трагічного кінця».

Павло Гудімов:

«Ігор Янович – це людина, яка дуже точно відчуває простір, захоплюється ним. Він дійсно однією роботою може наситити його – і зробити енергетичний вибух... Мені він також близький тим, що працює переважно в монохромі – в гамі сірого, – який я дуже люблю. А поліхромія для нього – це гама коричневого, іржа. Я захоплений тим, наскільки аскетично-розкішно він зміг це поєднати».