Hi wall, I make you famous.
Rubae — анонімний графітер, дизайнер, художник.
Історія починається з 2002-го року в місті Тернопіль, коли до рук починаючого графітера, ще з першим псевдонімом Silver, потрапляє спрей бордового Деколаку з авторинку. На одному з будинків зʼявились перші дві роботи з надписами.
“Це було дуже круто, таке відчуття адреналіну. Потім з хлопцями почали систематично виходити малювати о 4 ранку, і аж до 6, поки не почав ходити перший транспорт.
В світі графіті однодумці обʼєднувались у групи, команди. Моя найперша команда — це тернопільска MBK, і зараз їй виповнилось 21 рік. Команда створилась хаотично, коли одного разу ми з хлопцями прийшли в компʼютерний клуб пограти в CS, і хтось побачив на моєму рюкзаку тег, намальований коректором. Так і завʼязалось спілкування, нові знайомства та спільні виходи малювати. Зараз всі в різних містах, хтось вже менш активний, але команда продовжує існувати", — згадує митець.
В дитинстві також займався малюванням олійними фарбами, а батьки підтримували у починаннях:
“Коли мама їздила по роботі до Києва, я замовляв балончики фарби Montana Hardcore, оскільки в Тернополі не було спеціалізованих магазинів — тільки авторинок“.
Станом на ранні 2000-ні в Україні не було спецілізованої літератури для графіті, окрім журналу ХЗМ. Згодом вийшов випуск “400мл“, яким займався Володимир Воротньов. А трохи пізніше друзі з Європи привозили тематичні журнали та касети з записами розмальовування потягів під драйвову музику.
Найскладніші та найважливіші роботи для кожного графітера — це ті, які зображені на рухомому складі або на важкодоступних дахах будівель. Крім того, малюючи графіті на стіні, варто дотримувтись такту.
“Перший малюнок на рухомому складі був у 2005 році на вагоні міського потягу. Ми вночі групою за 5-6 хвилин намалювали по роботі, розмалювавши весь вагон міського потягу. Це неймовірний кайф коли твоя робота рухається містом“, – розповідає автор.
До Києва Rubae переїхав у 2006 році аби навчатись в КНУБА на архітектора, що в подальшому допомогло відточити навички рівного креслення малюнків. Шукати нове комʼюніті графітерів довго не довелось, оскільки мешкав в одному районі з легендами київського трейнбомбінґу Босею, Фростом та Нам2, і знайомство з ними дало поштовх до нових звершень.
“Батьки знали що я малюю, але про вагони не розповідав, хоча вони все одно були в курсі цього. Одного разу мене доводилось витягувати з поліції бо нас зловили у львівській області. Мама думала, що син на парах у Києві, а я був у відділку поліції. Це на щастя була одна така гучна історія. До речі тоді у мене був тег "Ого“.
Тег Rubae розвивається з 2010 року, утворившись з певних вимог: унікальність, запамʼятовуваність та креативність. Одним з ключових моментів стало “відрядження“ за кордон в 2015 році:
“Я поїхав у Варшаву забрати коробки фарби, які мені вислав сам виробник Montana Cans на знак підтримки. Це було особливо круто, коли ти можеш поїхати за кордон, і ще там малювати потяги. І після цього почав їздити по декілька разів на рік у Францію, Німеччину та Бельгію“.
Через нехтування до течії графіті в Україні, більше уваги приділяли закордонні читачі та графітери завдяки спеціалізованим медіа:
“Найперша соцмережа — Photolog, де можна було завантажувати тільки 1 фото в день, це ще за часів месенджера ICQ (“аська“). Потім був Live Journal та Streetfiles. Останній — це німецький ресурс, і мені здається найкращий за всі часи. Там я мав більше мільйона переглядів мого профілю. На жаль його прикрила поліція, точніше спецпідрозділ з питань вандалізму. А одного разу адміністратори цього ресурсу приїжджали до мене в Київ, це такі дорослі чоловіки за 50, і питали в мене секрети такої популярності. А я просто робив те, що мені подобається.
Також памʼятаю у Тернополі була камʼяна стіна, і я банкою хрому писав різні написи, і один з них: “Hi, wall! I make you famous". Цю фотографію почали всі репостити, і вона стала популярною за межами України“.
Окрім вуличного мистецтва Rubae займається власним брендом одягу UglyCool з 2013 року. Також виконував дизайнерські проєкти, створював логотипи, та брав участь у замовленнях по розмальовуванню фасаду Арт-заводу Платформа, спорткомлексу у Ковалівці, F1 на Вишгородському водосховищі, Pepsi refresh project та Terrasoft Company.
Іншою важливою історією є “співпраця“ з будівельною компанією “Ковальська“:
“Почалось все з того, що мені дуже сподобались їхні зелені вагони. І зрозумів, що дуже хочу зробити свою книжку про роботи, які я намалював на цих вагонах. Коли в мене на руках була певна кількість матеріалу, я прийшов до них в офіс, і в нас вийшло здружитись. Проєкт книжки був з 2020 року. І це мабуть перший випадок коли власник великої холдингової компанії йде на зустріч графіті райтеру, який обмалював його 130+ вагонів. Але їм це сподобалось, і з часом вони підняли вище маркування своїх вагонів аби було більше “полотна“ для художників“, – розповідає Rubae.
В 2023 році вийшла у друк однойменна книжка Rubae про графіті на вагонах потягів, половина тиражу якого була продана за кордон. У виданні зібрано 132 роботи на вантажних вагонах, які продовжують зʼявлятись ще з 2019 року.
Творчі роботи почались у 2013 році, з метою нових способів експериментування розвитку теґу Rubae. Так створились мозаїчні надписи, а згодом повноцінні краєвиди з потягами, полотна та інсталяції, повʼязані з символами та спогадами графіті світу в 2023 році.
